Сон Твій коротко продлився;
Як з Зорею День зустрівся;
Двір небесний звеселився,
Царицю вітаючи!
В серці чистому тримала
І з любов’ю розважала
Таємницю Втілення!
І тепер пора настала
повноту життя прийняла
Перша з Люду Божого!
В якім мирі Ти прожила?!
Як повіки Ти закрила в ніч сходячи чорную?!
Але Слово не лишило, Свою Матір пробудило
В Світлі невечірньому!
Непорочно Ти Зачата,
З тілом і душею Взята до Слави небесної!
В Воскресінні свого Сина участь взяла Ти Єдина,
Нас випереджаючи!
За дітей Святої Церкви просиш Бога без перерви про спасіння грішників!
Щоб, воскресши, восспівали зі Святими в сяйві слави
Трійці Нероздільної! Сон Твой коротко продлився;
Как с Зарей День встретился;
Двор небесный радуется,
Царицу приветствуя!
В сердце чистом держала
И с любовью развлекала
Тайну Воплощение!
И теперь пора настала
полноту жизни приняла
Первая из Люду Божия
В котором мире Ты прожила ?!
Как веки Ты закрыла в ночь сходя черную ?!
Но слова не оставило Свою Матерь пробудило
В Светлые невечернем!
Непорочно Ты Зачатый,
С телом и душой Взятая к Славе небесной!
В Воскресении Сына Своего участие приняла Ты Единственная,
Нас опережая!
За детей Святой Церкви просишь Бога без перерыва о спасении грешников!
Чтобы, воскреснув, восспивалы со Святыми в свете славы
Тройке Нераздельной!