Знов несуть нас вітри на край землі,
Там, де пальми, де рай.
Де в безмежній блакиті кораблі,
Та долі там не шукай.
А душа тремтить і жде,
Я знаю, є країна, де:
Приспів:
Вона, як сонце,
Вона, як небо,
Вона, як літо,
Зачекай, зачекай.
Їй вклонялись султани і князі,
Скрізь епохи й віки.
І тепер Україну знають всі,
Де, мов богині, жінки.
А душа тремтить і жде,
Я знаю, тут країна, де:
Опять несут нас ветры на край земли,
Там , где пальмы , где рай.
Где в беспредельной синеве корабли ,
И судьбы там не ищи .
А душа дрожит и ждет ,
Я знаю, есть страна , где:
припев:
Она , как солнце ,
Она , как небо ,
Она , как лето ,
Подожди , подожди .
Ей поклонялись султаны и князья ,
Везде эпохи и века .
И теперь Украина знают все ,
Где , как богини , женщины.
А душа дрожит и ждет ,
Я знаю , здесь страна , где: