На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама – тістом, діти – щастям і безсонними ночами.
Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.
На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято – тістом, осінь – в небі журавлиними ключами. Go to the station with nature to go and see,
Zustrichat th provadzhi without love_ not to come.
And sunytsya on peronі smell like lіtom і doschami
Mother — tryto, children — happy and sleepless nights.
Vartovy in the night sky with his vigilant eye,
Roskruku ruhu at the station in
In this nature give birth to nature, kind of a gift to us,
І in the snowdrifts for the weather osin us bring old age.
Go to the station near the nature and the sun, go in,
Zustrichat y provodzhati less friends_ all come.
І sunyi on dolonah smell the sky and doschami,
Holy, osin — in the sky with crane keys.