До вікна мойого
Теплий промінь ластиться,
Синьооке небо в шибку загляда, –
Прилетіла ластівка
Голубою ласкою
До моєї хати, до свого гнізда.
Ластівка щебече
Під моєю стріхою,
Від зорі до ночі човником снує.
Весняною втіхою
І любов’ю тихою
Облітає серце молоде моє.
Дівчинонько горда,
Глянь, як промінь ластиться,
Вже останню кригу понесла вода, –
Прилетіла ластівка
Голубою ласкою
До моєї хати, до свого гнізда.
Не лишай так скоро
Мого двору, ластівко,
Ти, холодний вітре, не тривож села, –
Дай упитись ласкою,
Дай нажитись казкою,
Та не дай зазнати літа без тепла. К окну моего
Теплый луч ластится,
Синеглазое небо в окно заглядывает, —
прилетела ласточка
голубой лаской
К моему дому, к своему гнезду.
Ласточка щебечет
В моей крышей,
От зари до ночи лодочкой снует.
весенней радостью
И любовью тихой
Облетает сердце молодое мое.
Девчоночка гордая,
Смотри, как луч ластится,
Уже последнюю лед понесла вода, —
прилетела ласточка
голубой лаской
К моему дому, к своему гнезду.
Не оставляй так скоро
Моего двора, ласточка,
Ты, холодный ветер, не тревожит села, —
Дай упиться лаской,
Дай нажиться сказкой,
И не дай испытать лета без тепла.