Чорна доба, в ній ви і я,
Ковтаем темну сутність дня.
Спадає посмішка з лиця,
Бо чорному нема кінця.
Сталева воля українця,
Уже збирає по крупицям,
Щастя дане тим убивцям, з підлим, зажраним обличчям.
Підбирає, доїдає, тяжку працю, біль долає.
Поки кожен з них вкрадає, наш народ лиш дулю має.
Жах… Ой, набридло вже!
Що ви хочете ще взяти, досить долі нам кувати, чортові безжальні кати, вам життя чуже забрати, легко, бо на все начхати. Черная сутки , в ней вы и я ,
Глотает темную сущность дня .
Приходит улыбка с лица ,
Потому черном нет конца.
Стальная воля украинском ,
Уже собирает по крупицам ,
Счастье это тем убийцам , с подлым , зажранные лицом .
Подбор, доедает , тяжелый труд , боль одолевает.
Пока каждый из них вкрадае , наш народ лишь фигу нет.
Ужас … Ой , надоело уже !
Что вы хотите еще взять , достаточно судьбы нам ковать , чертовы безжалостные палачи , вам жизни чужое забрать , легко , потому что на все наплевать.