Арсен Мірзоян — Ніч

Доведи, що звістка в останнє, нестримне бажання, що то чутки,
І слухавка падає вниз і замість розмови, крізь важкі гудки,
я не перебільшую, і настрій собі псую…
І ніч не відмовиться шукати по вулицях
Загадки…
Ніч упаде на місто яскравими фарбами вечірніх суконь
дим цигарок, граньчаки, битий посуд, поранений світ наших кухонь, ця ніч виклик прози, цей дощ, її сльози, у світлі фар ДПС, довершені будні, вагітні майбутнім вже зваженим без терез, дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць джаз….
І ми ще не пара, та я незабаром йому розповім про нас…
Твій портрет друкують газети,
Дратують та де ти її секрет?
Чи згадуєш мене ще?
Чи може я ніби щез – новий сюжет?
Слухавку не кидати,
про все їй розповісти…
Бо ніч не відмовиться, шукати по вулицях…
Загадки… Sharing, just starring in a stop, not directing bazhannya, scho then sensitive,
 І rumor pada down і zamіst rozmovi, krіz vazhkі beeps,
 I didn’t go through, but I’m sober psuyu…
 І nich not vіdmovitsya shukati in the streets
 Riddles…
 Nich fall on Misto yaskravimi farbami vechіrnіh sukon
 dim tsigarok, facets
 I am not a couple, I don’t let you know about us …
 Tviy portrait Drukuyut gazeti,
 Dratayut ta de te secret?
 Is it more fun?
 Can I give you a new story?
 Hearing is not a kidati,
 about all iz rozpovisti …
 Bo nich not vdmovitsya, Shukati in the streets …
 Riddles…