Вечірній Львів. Нічна печаль.
Цілунок мрії. Теплий вечір.
Бажання скинути вуаль
Цих таємниць на сильні плечі.
Театр оперний – як птах
Що ледь зірветься – й мчить у вічність
І ця ж самотність у вустах
Що її просиш розділити…
Терпке чуття в душі живе
І струм у тілі – мов з бруківки
Каблук розпечений впаде
У запах ночі. В теплий відчай.
Вечірний Ринок. Площа снів.
Стара частина. Кава. Ніжність
Твій дотик, щирий, мов заплів
В моє волосся щось одвічне.
Я маю карту, в ній – вино
Твоїх очей п’янка безодня
Мій Львів вирує фресок дно
Чи з храмів праведних вікно
Нам спогад ніжний подарує… Вечерний Львов. Ночная печаль.
Поцелуй мечты. Теплый вечер.
Желание сбросить вуаль
Этих тайн на сильные плечи.
Театр оперный — как птица
Едва сорвется — и мчится в вечность
И эта же одиночество в устах
Что ее просишь разделить …
Вяжущее чувство в душе живет
И ток в теле — как из брусчатки
Каблук раскаленный упадет
В запах ночи. В теплый отчаяние.
Вечерний Рынок. Площадь снов.
Старая часть. Кофе. нежность
Твое прикосновение, искренний, как заплел
В мои волосы что-то вечное.
Я карту, в ней — вино
Твоих глаз пьянка бездна
Мой Львов бурлит фресок дно
Или из храмов праведных окно
Нам воспоминание нежный подарит …