Піднімалась я у синю вись,
Під своїм крилом сховавши небо,
Несміливо так дивилась вниз,
Знала, що мені туди не треба.
На землі багато так брехні,
Та є іще сліди надії.
І вві сні до себе кликав ти,
І я летіла знов до мрії!..
Приспів:
Цілого неба мало…
Крила свої зламала,
На землю дощами впала
З висока!
Цілого неба мало…
Без тебе життя не знала…
Його на землі шукала —
І знайшла!..
Небо, ти мене за все пробач,
Віддала себе йому одному!
Говорила я душі: Не плач!
Серце виривалось, мов з полону.
Та змогла повірити в любов,
Душа кричала знов: Отямся!
Синя вись благає: Зупинись!
Без бою все одно не здамся!
Приспів. (2) Поднималась я в синюю высь,
Под своим крылом спрятав небо,
Робко так смотрела вниз,
Знала, что мне туда не надо.
На земле много так лжи,
Но есть еще следы надежды.
И во сне к себе звал ты,
И я летела вновь к мечте! ..
припев:
Целого неба мало …
Крылья сломала,
На землю дождями упала
С высока!
Целого неба мало …
Без тебя жизнь не знала …
Его на земле искала —
И нашла! ..
Небо, ты меня всего прости,
Отдала себя ему одному!
Говорила я души: не плачь
Сердце вырывалось, как из плена.
И смогла поверить в любовь,
Душа кричала снова: Опомнись!
Синяя ввысь умоляет: Остановись!
Без боя все равно не сдамся!
Припев. (2)